Саморегулювання громадського сектору

Це означає, що кілька організацій об’єднались на високих принципах:

– відповідальності перед донорами та бенефіціарами,
– відкритості звітності, 
– прозорості діяльності.

А також, визначили таке об’єднання саморегулюваною організацією.
Організації, по-перше, затвердили Кодекс етики для своїх учасників, що стає умовою добровільного долучення інших; по-друге, сертифікують тих, хто дотримується кодексу і стають учасниками саморегульованої організації.
Наявність такого сертифікату є значною перевагою для претендентів на кошти бюджету, донорів, благодійників.

Чи потрібно це в Україні? Безумовно!
Адже відсутність “правил гри” для НГО спонукає державу втручатися та створювати умови відкритості та звітування, врегульовувати діяльність НГО. Таке втручання викликає обурення активістів, які звикли до свободи дій і підвищує ризики використання політичного тиску щодо них.

То ж, з одного боку, – маємо потреби у врегулюванні певних аспектів діяльності організацій для убезпечення від неправомірного використання коштів і задля довіри донорів. З іншого – боїмося політичного тиску.

Вихід – саморегулювання.

А ось приклад діяльності такого саморегулювання: іспанська організація Fundacion Lealtad – є некомерційною організацією, метою якої є сприяння довірі суспільства до НГО, для збільшення пожертвувань, а також для будь-якої співпраці. Це перший суб’єкт, який розробив методологію аналізу прозорості та ефективного управління іспанськими НГО. Робота, проведена з моменту її створення в 2001 році, базується на цінностях незалежності, прозорості, солідарності та суворості.

http://www.fundacionlealtad.org/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 Простір можливостей . Powered by WordPress. Theme by Viva Themes..